БАТЬКОВІ
Тебе вже сивина торкнулась…
Незвично так. Не по тобí,
Вона прийшлася по весні.
Не по твої́х очах-черешнях,
Душі козацької, добра,
Таланту твого молодого,
Твоє́го співу солов’я.
Сивина-сивина оповила тебе…
Так підступно, як старість з роками.
І у тyзі частіш застаю тебе вже,
За сумними здебільшого думо-піснями.
Сивина, сивина. Мов цигарка – життя.
Непомітно зникa, як минає зоріння.
Молода-молода твоя щедра душа.
Сивина – це батькiвське твоє освятіння.
Павло Гай-Нижник29 травня 1990 р.
Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.17.
