Сторони світу давно не різні (…я розумію ваше нерозуміння)
Сторони світу давно не різні,
Солодшим не стане найкращий мед,
Мої слова вже не будуть слізні
І зовсім я не поет.
Я вже не той, думали обраний?
Обрані мають весь світ…
Всесвіт у мене на дещиці роздроблений,
І невиразним стає і мій слід.
Хто я? - Запитує з вас кожен,
Але ж ні! Реінкарнації рівень різний,
Дехто мабуть й запитати не може,
А на вигляд такий грізний.
І я тут як тут: висміяти всі вади,
Сказати що не так, вказати на помилки.
У своєму розумінні сам з собою радий,
Знаючи що ніхто не подасть руки.
Більше за краще знати й не вміти,
Я іще раз речення перекручу.
Вже давно двадцять, а в душі як діти,
Коли кричатимуть всі я промовчу.
Музикою деколи іноді радіємо
В камері зі стін названих вдома.
Лиш по команді події ми діємо.
А в загалі що це? Апатія, втома?
Я ж обіцяв писати хороше лишень,
Про природу і про кохання.
Знову у сірості зникне іще один день,
А чи потрібне таке визнання?
Я розумію ваше нерозуміння,
Всі ці рядки безсистемності мішанини.
Після багаття в душі буде тління,
Шлях не згадають цієї людини.
Трошки ще друзі почекайте,
Зараз остання моя невідповідність:
Будьте собою, власне себе поважайте,
Ваша перепустка до свободи - це ваша гідність.
3-4.07.2010
