хочу спокою,того давно забутого почуття..тої недоторканості,безтурботності і незалежності...відсутності...неприсутності самого себе,Долі,Самотності голосів тіней думок,спогадів і переживань...тіл...доторків...подихів...хочу відсутності темноти і неприсутності світла...хочу забуття і прозріння...хочу забути імена і звання...хочу забути і памятати...памятати те шо я забув...сам факт того шо я забув...факт того шо я памятав...хочу перестати хотіти...і нічого не робити...робити нічого,то я тільки то і роблю шо нічого не роблю...хочу його робити...хочу відріктись від своїх імен і вчинків...від свого тіла і душі..хочу забуття прозрінням...хочу сказати,але не знаю шо..хочу отримати,але незнаю що...хочу шоб все закінчилось так ніколи і не почавшись...хочу шоб все почалось так ніколи і не закінчуючись..хочу бути там звідки не поветаются....хочу повернутись...не хочу повертати минулого....воно бридке і мізерне..воно зробило з нас монстра який хоче спокою...
