Мені ніколи ніхто не дякував, що я існую
і не беде такого, нажаль.
Я хочу одного, щоб знайшлася та людина, яка скаже:
" Дякую, зате, що ти існуєш у мене, і у мене є".
Я народилася, але нікому неп отрібна я,
для чого тоді жити, як можна померти,
і ніколи не для кого не існувати.
Можливо лише тоді мене згадають,
що я була, існувала, і жила.
Жила, але ніхто не помічав, тим паче любив.
Ніхто не любив, і не буде, лиш через те, що
я не існую і нема мене ні для кого, ніколи.
Мені жаль, але так і є,
нічо для мене тепер не існує,
крім поганих думок, і сліз, які течуть моїм обличчям .
Мої сльзи гіркого відчаю, вбивають мене
і ведуть на шлях вічного спокою.
орися дівчинко кохана життя то є суцільна драма не варто сцену покидати не варто руки опускати. ти сильна дівчинка я знаю повір тебе як сестру я кохаю. поглянь на небо - з нами бог! іноді треба собі посміхнутись і покохати себе. будь сильною
буду рада тобі
орися штодлер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже гарно дякую за підтримку, всі ці слова дуже вплинули на мене, дякую і нехай Господь Бог вас оберігає