Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Іван Юник: * * * - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Іван Юник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А що ж робити! Сідає! І при цьому сподівається, що він от-от розвернеться!
Салтан Николай, 07.11.2012 - 02:25
На жаль чи на радість час розставляє свої пріорітети, ми змінюємось ... хто в кращу сторону, хто - в гіршу .... та ми ніколи не зможе мо стояти на місці.... все рухається.... головне вскочити в "потрібний автобус" і рухатись далі...Дуже мудрі роздуми, дуже сподобалось Іван Юник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброї ночі й Вам! Дякую за такий розлогий філософський коментар!Дійсно, Ви праві! От тільки бувають випадки, коли людина дивиться на цей автобус і розуміє, що він їде не в той бік... євген уткін, 10.04.2012 - 09:14
Як кажуть росіяни - не в бровь а в глаз.Як точно, виважено Ви написали:Про кілометри, зморшки на долонях, про мрії, що збулись і не збулись Й про те, що сивина на наших скронях сховала те, що радувало так колись. І ось тепер, коли мій фініш ближче, й солодкий спогад серце зігріва на зустріч з друзями піду на кладовище й понЕсу виплекані, вже давно, слова Іван Юник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Євгене, красно дякую Вам за такий поетичний відгук! Але чому ж так сумно? Фініш у людини лише там, де її погляд зустрічається з обрієм! Дивіться вище - і Ваші обрії сягнуть позахмарних відстаней! Удачі й "далекобачення" Вам!
Іван Юник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обов'язково передам ліричному героєві! Дякую за оптимізм і посмішковість!
Люба Скоробогата, 06.11.2011 - 23:12
У Вас дуже чіткі і справжні вірші Якщо він може ще так посміхатись, то ще не все втрачено)Він ще він) Іван Юник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо... Але посмішка - це дуже суперечливе явище: нею можна радіти, мріяти, сумувати...Дякую за прихильність! Володимир Кухарчук, 25.10.2011 - 13:38
О, час, неумолимий час. Які оцінки ставиш ти?.. І хто колись згадає нас, Якщо немає світлої мети. Іван Юник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Точно, Володимире! Іноді важливою стає не стільки ГАРНА згадка про людину, скільки просто усвідомлення того, що про тебе хтось думає!
Іван Юник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую на доброму слові,Вікторе!
Володимир Шевчук, 10.10.2011 - 23:27
Як колись... Мабуть, варто ЛГ таки в майбутнє заглянути, скільки б йому не було філософ Ви, Ваню Іван Юник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Володимире!Можливо,Ви праві...Якби життя було теоремою,то можна було б хоча б переконатися у вірності (чи хибності) багатьох вчинків...Дякую за розуміння! Іван Юник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за візит!Дійсно,сумно...
|
|
|