UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Назар Гузій: Батьківщина в серці моїм… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анастасія Витрикуш, 07.04.2012 - 13:34
Свята тема. Язик не піднімається. Але треба. Не ображайся, я трохи покритикую, добре? По собі знаю, як потрібні зауваження зі сторони. Ось. Троьхкрапок забагато - 2-3 на весь вірш було би нормально. Перші 2 рядки краще зліпити в один - і строфи стають однакові (по 4 рядки), і ритм (ямб) вирівнюється, і римі не шкодить. "Ой сину, сину... - мати лиш сказала, - А де брати? Микола де? Іван?» - таке малось на увазі? "Бо ти – кровинка серця мого" (треба чимось на початку вирівняти). Із БерлінА. Ну і, напевне, всьо.  Можеш розцінювати це як ІМХО.
Назар Гузій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
все добре... я його не писав ямбом чи хореєм... я просто його написав... я рідко рахую склади....Дякую за коментар
Салтан Николай, 07.04.2012 - 02:39
Дуже гарно, просто комок в горлі,актуальна проблема - любов до всього рідного (матері, батька, країни)  
ГАЛИНА КОРИЗМА, 06.04.2012 - 19:45
 Не зміг залишити я Вас саму, І не відвідати могилу батька, Не хочу їхати на чужину, А хочу тут шукати своє щастя… До болю вражаючий вірш. Любов до рідної матері, туга за Батьківщиною. Це глибокі почуття сина до його рідного краю, що розкриті у цьому вірші. Покинути край, не так легко. Зрозуміти може той, хто уже зробив такого кроку.   
Назар Гузій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цей вірш я присвятив своєм упрадіду...який воював... був поранений...був у німецькому полоні...пережив пекельн імуки , але все ж таки повернувся додому...його мати не впізнала... думали що то прийшов якийсь чоловік просити милостиню... Його брати теж воювали...одиин якраз полетів з Німеччини у Канаду... от така історія цього вірша... Дякую за такий відгук !
Лілія Ніколаєнко, 06.04.2012 - 18:16
Це проблема усіх поетів. Ті, який більше до вподоби мініатюри, яким притаманна концентрація думок, висловлюють стисло і ясно (або не дуже  ). А ті, у кого думка масштабніша, просто "не вміщаються" у сувору форму вірша. Таким людям легше писати прозу. Але, мабуть, в тому і полягає майстерність, щоб написати теоретично праивльно і так, як ще ніхто не писав.
Назар Гузій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
взагальному згоден...але прозою писати не вмію... можна сказати, що деякі вірші пишу своєм стилем )))
Лілія Ніколаєнко, 06.04.2012 - 18:09
А тут проблеми із структурою вірша, хібащо ні, якщо тільки це такий авторський задум 
Назар Гузій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
у багатьох моїх віршах немає певногорозміру... те, що булоу голові, те і написав... просто інколи всього навсього часу не вистачає на це.. а інколи не хочеться чіпати...ну і буває й таке, що якщо забереш якесь слово, щоб утворився певний розмір, або додась якесь, то вже не вийде те, що ти задумав...Дякую за коментар !
Ліоліна, 06.04.2012 - 13:09
А ще хочу привітати Вас на сайтіВи у нас - новенький Натхнення Вам і цікавих творів, а також багато читачів 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
