Подвигу Олекси Гірника присвячую.
Уночі по снігах – на Тарасову гору.
Чорна темінь чіплялась, тяглась, як смола.
Тільки ніч. Він давно собі вибрав цю пору.
Вдень гебісти в цивільному шиють діла.
- Здрастуй, Батьку Тарасе! Прости, що тривожу.
Я усе, що замислив, відкрию тобі.
Без надії і віри я жити не можу.
В мене серце болить, як народ у журбі.
Змордували, зросійщили всю Україну.
Тож у кого сьогодні нам долі питать?
Сотні кращих синів хто в Сибіру, хто згинув,
А на тих, що зігнулись – мовчання печать.
Я спалю себе, Батьку! Й піднімуться інші.
Годі плакать. Сатрапи не вірять сльозам.
Мій останній протест, аргумент найсильніший
На вівтар незалежності й волі віддам.
…Ніч завмерла від жаху. Принишкли алеї.
Сильний запах бензину… Сірник між долонь.
І живим смолоскипом, вогнем Прометея
Спалахнув він, щоб вічно горів цей вогонь.
Тьмяне сонце червоно зійшло на морози.
В лютім холоді день розповивсь і зачах.
У багрянім промінні льодинками – сльози
Мерехтіли в Шевченкових сивих очах.
Щось не дуже глибока пам'ять про Гінрника у нашому "бидламі"... Продовжують нищити Україну, але вже з "прицілом" на економічне і духовне поневолення.
Воюю теж, Валерію... Та на "общепонятном", щоб краще "доходило"...
Див:www.stihi.ru/2012/11/23/9195
Валерій Голуб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Олексо, я теж воюю з тими манкуртами на форумах. Додивився, що більшість їх організовані в бригади і якщо я їх б*ю аргументами, їм хтось оперативно допомагає різними документальними фальшивками. В інтернеті пишуть, що ця *** фінансується і підтримується фсб Росії.
Валерій Голуб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, звичайно. Окупанти від цього вірша аж сичать - (перевірено!) Але все рівно треба говорити про наших героїв. Щире спасибі вам, Любо, за оцінку і розуміння. Тисну вашу ніжну поетичну руку!
