прости мене, мамо,за руки криваві ,
за смертницький шлях у житті
коли емігранта я вперше ударив,
з'явилися нові святі
моє біле серце,вмивається кров'ю
коли я блукаю по місту
гвалтують нас,знищують,споюють,суки
ці покидьки,чорні расисти
кавказькі тварюки заповнюють простір
країна уже наша мертва..
я намагаюся чинити їм опір
та смерть одного - ще не жертва
