У кожної нації є своя історія
Є свої досягнення й рідна територія
Територія як правило кров’ю вся полита
І трупами людськими нерідко була вкрита.
І об’єктом гордості і вічної слави
Завжди були герої, цієї держави.
І безмежно їх всі люблять, усі поважають
А забути цих героїв – то за гріх вважають.
Бо всі чітко розуміють, за що вони бились
За що смерті йшли у руки, але не скорились
Бились щоб народ їх жив в свободі й достатку
А їх подвиги – це приклад – нащадкам на згадку
Тож поглянемо на нашу рідну Україну
Скільки ж разів довелося згинуть її сину
Скільки ж люди зліталися як бджоли до рою
Боронити свою землю, взявши в руки зброю
Славне військо Запорізьке само сформувалось
Холодноярське й Гайдамацьке – по волі зібралось
Люди всі оті були Вкраїнського роду
Билися за свою землю, для свого народу
Все буття своє боролись з «сусідськими братами»
Хотілось часто їм тут бути панами й катами.
І історія країни в нас така яскрава
Не годиться в порівняння нам жодна держава
Друга світова війна людей стільки вбила,
Й рушійною там була – Українська сила
Люди йшли на смерть свідомо, за свою країну
Потім разом розібрали суцільну руїну
А зараз оті люди нікому не потрібні,
Доживають свого віку, а кругом лиш злидні
Грошей вони не заробляли, справу ж не відкрили,
Та і звикли вони жити з останньої сили
Ну і хай живуть, а в нас, одна мета нині:
Заробити більше грошей, хоч живем як свині
Добре що хоч «добрі люди» все нам пояснили
Що наші пращури – бандити, лише зло творили
Тобто дідів наших ворог хоче нас навчити
Як на Україні треба Українцям жити.
А в шаленому потоці боротьба триває
Кожен собі як найбільший шматок відриває
І нащо ті інші люди, нащо Україна
Сам живе як кіт у маслі, а кругом руїна
Зрозуміло коли робить це якийсь чужинець
Та не можна зрозуміти коли Українець
Коли люди воювали, мерзли, голодали
Гнили, пухли, калічилися й нічого не мали.
Билися вони за те, що зараз ми маєм,
А ми цього не цінуєм і не пам`ятаєм
Сміються інші з нас народи: «дурні Українці»
Та і мало на що здатні їхні управлінці
Ніяк не можуть розібратись, що й так очевидно.
Завжди у них якісь сварки, дивитись огидно.
Кожен робить такий вигляд наче чимсь займається
Та ніяких змін на краще не спостерігається
Й не створимо ми нічого сильного й могутнього
Бо хто не зна минулого – не має майбутнього
Тож давайте жити чесно, дідів шанувати
І країну свою рідну кругом прославляти
І відновиться тоді Київська держава
Слава рідній Україні! Всім героям СЛАВА!!!
