То звідки ж він цей дефект головного дзеркала?
(Ліна Костенко "Гуманітарна аура нації, або дефект головного дзеркала")
Перо моє, неси енергію незриму,
Зароджуй думку незгасиму,
Будуй фундамент для дзеркал,
Замінюй оптику жахливу,
Бо час уже давно настав
Її міняти.
Муруйте храм, поети, місце свя́те,
Латайте ауру народу,
Тавро змивайте рабства кляте!
"Ми ж бо є, браття, козацького роду -
І нам нема переводу!" -
Ці зерна сійте у серця свого народу,
Понесіть їх у світ, у широкий,
Рознесіть на всі сторони й боки,
Лишаючи сліди України глибокі!
30.09. 2009 р.
із циклу "Україні"
Літературний альманах Софія, 2014. - С. 51.
Ростислав Сердешний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олексо! Гасла закличні мені непогано інколи даються. А тут це (у вірші) не просто так. Необхідність відійти від соцреалізму, комплексу меншовартості та інших речей подібного плану визріває уже досить давно. От тільки хто зможе скорегувати систему координат?