В Іспанії, де край тореадорів,
Цвіла у полі ясна рожа,
І, наче блискіт луїдорів,
Дівчина була гожа,
Але знайшовся кабальєро
Дон Педро Лопес сан Дієро,
Що цвіт тієї рожі загубив.
..............................................
– Тебе, жаданого, чекала,
А ти... І враз так гірко мені стало,
Облуда все:
Твої слова — пощерблені сентаво,
Що їх смітиш і вліво, й вправо!..
А я за ті слова
Тебе колись кохала.
Бо думала мені одній вони,
І щастя більше — не шукала!
Аж то...
Якби я тільки знала,
Що в тебе той язик, мов помело, —
Дівчина гарна й повело,
А тільки сонечко зійшло —
Нічого наче й не було...
....................................................
І сонце над Іспанієй зійшло,
А тої дівчини життя навік зайшло
За обрій, сиві хмари,
І спів сумний звучить гітари —
Жалóбний романсеро
"Жила колись циганка Сера..."
28.09.1998 р.
Щось вас сумні речі сьогодні привернули, але все добре і в героїні склалося, і в нас буде. 
