Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: АМФОРА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тамара Шкіндер, 07.08.2013 - 19:35
Форма і зміст не завжди бувають, на жаль, одним цілом. Дуже гарно, глибоко, контрастно...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пані Тамарочко, дякую Вам... от саме контрастність ця мене трохи і... але - правда є правда)))...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тричі, і навіть тричі по тричі вдячна Вам, люба Віточко!
gala.vita, 07.08.2013 - 10:39
http://www.youtube.com/watch?v=pGAthEf-PxI Борис Гребенщиков "Я не могу оторвать глаз от тебя" Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Віточко, дякую!така прекрасна пісня... і я її не знаю.. ну, тепер уже знаю... завдяки Вам... аж пошкодувала, що з моєї амфори та ящірка вислизнула, а то і справді можна було б сказати про щось віддалено з цією піснею "в перегуку"... усе зіпсувала ящірка... так воно і вийшло "в натурі", щоправда...))) окрім того - суб"єкти, до яких ми з Гребенщиковим кожне по своєму апелюємо - недорівнянно різні... він не може одірвати очей від Того, чиї сліди пам"ятає кожен камінь у пустелі, а ж... про красиве, привабливе - але мирське... справді шкода, ніби я "мільон розміняла на мідяки"...але Вам дуже вдячна за таку Вашу "паралель"... думаю, тепер я ЦЕ прозріння заактивую для себе... gala.vita, 07.08.2013 - 00:25
це посилання на кліп в "ютюбі". на пісню Грєбєнщікова. там текст, який мене вразив і я мимоволі вирішила ним поділитися з Вами, Валюшо, в якості відгуку. якщо занести посилання в пошуковець, відкриється відео, якщо так, як я думала неспрацьовує. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Віточко, не виходить знайти Гребенщикова за Вашим посиланням, а мене дуже зацікавило, яка з його пісень Вас вразила, бо я його пісні люблю, а деякі і дуже люблю... скажіть, що то за пісня, чи хоч би про що вона, пару слів - може я упізнаю...
zazemlena, 06.08.2013 - 21:03
Вистраждано глибокий твір...Хотілось ясності, ніби є...Проза життя...А не бачимо ми ящірок в прекрасних амфорах, бо там лиш яйця, з яких вилуплюються ящірки, харчуються нашою довірою, любов"ю, теплом...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже ви цікаво "деталізували" подію цього вірша, люба пані zazemlena... ніби передподію побачили - ящірки, які ще мають появитися (вилупитися) у амфорах ідеальних... неодмінно... так, дуже цікаво... і це вже тема...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба Віточко, я з інтересом клікаю на адресу, яку Ви мені надіслали і- дежавю... щораз бачу оцю ж таки сторінку мою з цим таки віршем... так і має бути?..))) у кожному випадку я рада Вашому візиту і адресі...))) підозріваю, що у Вас знову якісь нелади з мережею -"...что, опять поврежденья на трассе? что - реле там с ячейкой шалят?..."))) хорошо, буду ждать - я согласен..."
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 06.08.2013 - 09:28
Ажурна амфора - тендітна і крихка,Але багато значить, у чиїх вона руках, Там може бути золото або вода цілюща, І навіть ящірка або змія гримуча… Від нас залежить, що там зберігаємо, Що покладем туди, то те й виймаємо… У Вас у вірші зовсім інша ситуація: Була любов – залишилась руйнація… Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
було "восхищение" красивою формою і, "за законом маятника" - все врівноважилося, це якщо про приватний досвід говорити... а Ваша думка, що наповнення амфори кожного з нас залежить від кожного з нас - мудра, бо так воно і є, саме тому люди і народжуються "порожніми" - без досвіду і любові - щоб ТУТ уже навчитися і знайти - і себе, і своє - оселити в амфорі своїй - чи янгола, чи... ящірку...дякую Вам, пані Олю, за "паралельну" думку, яка додає цьому віршеві масштабності...))) Крилата (Любов Пікас), 06.08.2013 - 09:22
Любов себе не презентує, з поливою не подає – для чого їй? вона – насправді Є… Ви - мудра жінка! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... мудра.. на словах...))) а в житті - що не амфора - то неодмінно і ящірка...))) все, що сильно зачаровувало (восхищало) - так само сильно і розчарувало, а от те, що тихо і спокійно любила - таким любим і залишається... отака тут тема і ідея... дякую Вам, люба пані Крилата, ви почули суть...)))
@NN@, 06.08.2013 - 09:04
ваші вірші надзвичайні і дуже глибокі, приємно читати згоджуючись з вами, чи розмірковуючи над суттю їх зі своєї точки зору, порівнюючи з життям, чи знаходячи відповіді в Євангеліє, непересічність їх вражає і зачаровує а ще ваші коментарі, це завжди диво Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пані @NN@... тому і чекаю Ваших відгуків з інтересом, що Ви розмірковуєте "над суттю їх зі своєї точки зору" - саме в цьому ж і смисл публікації наших думок-ідей-досвіду... "а може кому знадобиться" - такий мій мотив публічності "розмислів моїх"... стосовно Євангелія - дуже давно помітила, що всі, які тільки можливі ситуації в житті людському, мають пояснення і підказки, "тлумачення значення" - у словах або діях Христа... хто бачить, той бачить... дякую Вам за цікаві діалоги наші... @NN@, 06.08.2013 - 08:27
закохуємось ми сліпоу витонченість тіла, чи незвідану ще початковість суті людини, іноді у нас небагато часу, щоб розпізнати сутність, тому кохаємо, з часом розкривається все, але якщо МИ кохаємо-любимо, то прощаємо, терпимо, покриваємо( як сказав апостол) все своєю жертвенною любов'ю і зчасом втікає та слизька ящірка, чи ми просто перестаємо її помічати. Вчора прочитала у Тамари Васильєвої *Кришталева ваза* - гарний приклад жертвенної любові, так як і ваш вірш. Пробачте за багатослів'я Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ящірки - плазуни, вони - холоднокровні... природа істоти не міняється - такий порядок... природні ящірки - нормально, вони ж не прикидаються чимось іншим, метеликами, скажімо... вони - відверто ящірки і в цьому їхня правда... людина-ящірка не шукає подібну до себе, а якраз жертву і шукає... чи можна любити ящірку і приносити себе їй у жертву?... ну, "у каждого свой вкус, сказал индус и женился на обезьяне..."))) любов - це взаємність - не впевнена, що взаємність можлива - від ящірки... врешті - саме головне - побачити, що у вишуканій формі слизька суть, а там уже - кожен вирішує за себе...не все, що називається всує любов"ю - такою справді є... як не все привабливе зовні є привабливим по суті... ілюзії... обмани-самообмани... "ну притворитесь, что Вам стоит - я сам обманываться рад..." тільки це - туман, мине... тема - бездонна, і, либонь, скільки людей - стільки і думок-розумінь-висновків... дякую пані @NN@, за увагу Вашу і інтерес до віршів моїх...))) Віталій Назарук, 06.08.2013 - 07:57
…те, що захоплює, засліплює – туман і видимість – мине, як все лукаве і земне… шмигне-майнелюбов себе не презентує, з поливою не подає – для чого їй? вона – насправді Є… Навіщо тут коментарі, аналізи, чи правки... Тут все на місці - це Любов насправді! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Віталію... щодо правок - десь бачите недолік?... насторожили мене трохи...)))
|
|
|