Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ростислав Сердешний: Коханій - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ростислав Сердешний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Головне, реалістично. Дякую за візит!
Ростислав Сердешний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий, що Вам сподобалось
Надія Рубінська, 13.09.2013 - 21:06
Гарна присвята, Ростиславе! Жінка повинна бути різною: загадковою і...непередбаченою. НАТХНЕННЯ ТА РАДОСТІ ПІЗНАННЯ! Ростислав Сердешний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за коментар і побажання!
Променистий менестрель, 11.09.2013 - 19:24
Так. Тезко(мене звати Вячеслав)"Вибране. Василь Симоненко2002р.Київ. Видавництво школа. сторінка 48." Але ж то Симоненко, а Ви Сердешний (жарт).Прочитайте в мене Мадонна - туди понижче. А сьогодні Руки твои. Як буде бажання. Ростислав Сердешний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прочитаю обов'язково. Ну, як Бог дав, тому і Сердешний, не всім же Симоненками бути. А правда є правда: від неї нікуди не дінешся.
Променистий менестрель, 11.09.2013 - 18:17
Теплий промінець, якби не "каверзна".Може занадто? Замінити б на мякіше. Моя думка. Ростислав Сердешний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можна, звичайно, подати більший ступінь ідеалізації, але це вже буде відхід від реальності . Жінки-найкращі створіння у світі, але вони не завжди перебувають у доброму гуморі, як і чоловіки, до речі, теж. Тому, дотримуючись принципів реалізму, волів би залишити вищезгаданий епітет. До речі, я думаю, що вам відомий вірш В. Симоненка "Є в коханні і будні і свята...":Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль. І з тобою було б нам гірко, Обіймав би нас часто сум, І, бувало б, темніла зірка У тумані тривожних дум. Але певен, що жодного разу У вагання і сумнівів час Дріб'язкові хмарки образи Не закрили б сонце від нас. Бо тебе і мене б судила Не образа, не гнів — любов. В душі щедро вона б світила, Оновляла їх знов і знов. У мою б увірвалася мову, Щоб сказати в тривожну мить: — Ненаглядна, злюща, чудова, Я без тебе не можу жить!.. Так і я думаю, що не можна заховати життя "за рожевих ілюзій вуаль..." Так що мила, як писав поет, може бути "ненаглядною, злющою, чудовою.." Але ви в чомусь маєте рацію, якщо прочитати коханій жінці цей вірш і запитати, з якими епітетами вона погодиться, то вона обере "ненаглядна" і "чудова", і ні за що не зізнається в тому, що вона може бути і "злющою". |
|
|