Плаче матір, а сина вже нема...
Стоїть біля порогу і чекає...
Не вірить , що у мирний час вона...
Утратить сина... жалісно ридає...
Батько додолу голову схилив,
Ледь стримуючи ту сльозу пекучу.
Чим же син Вкраїни завинив?
Питання, що усіх нас нині мучить!
Не побачить більш ніхто його,
Живого поміж нас уже немає.
Бо убили варвари ...свого ж...
За це катам вже прощення немає...
Не він один загинув за Народ,
Його, як багатьох, нажаль, убили...
А все ,а все заради нагород,
Якими ви ім'я собі зганьбили !
Автор : Назар Гузій 23.01.2014р. (с)
Присвячено Борцю за Волю України Сергію Нігояну та всім загиблим в ході подій 22 січня 2014 року ! Вічна Слава Героям !
