Мурчелло (в побуті - Мурчик) був першим нашим з чоловіком спільним господарством. Щойно ми почали жити разом, як взяли собі кошеня - чорне, без жодного білого п'ятенця. Своє ім'я виправдовував з лихвою : муркотів так, що чути було на всю хату, аж з присвистом. А що вже добра душа - словами не передати!
Згодом у нас з'явилися дві кішки ...ну як "з'явилися "- прийшли від свекрухи . (До речі, одна з них його мама.)Ну, звісно, де кішка, там і кошенята (підозрюю, що без Мурка тут не обходилось, бо чорнявих було вдосталь) .З часом дрібнота підростала, і мамці треба було ходити на полювання частіше, щоб діти мали всі необхідні для росту вітаміни у вигляді мишей, пташок, вужів, ящірок, ато й риби (була й така- вправна рибачка) . Що цікаво, кицьки ніколи не ділили потомство на своє й чуже, удвох доглядали виводки,тож кошенята були справненькі, гарненькі і ïх завжди розбирали залюбки. Так от, відправляючись на лови, кішка відшукувала Мурка, приносила йому кошенят і спокійнісінько йшла собі в справах - у дитсадка надійний нянь! Так кумедно було спостерігати, як здоровенний котисько вилизує мордочки своïм підопічним, дозволяє ïм гратися своïм хвостом, вкладає спати в себе під боком, а тим, хто ніяк не вгамується ...дозволяв смоктати живіт (ну, як мамка) ...
Одного разу, коли довго не було кошенят, вусатий нянь відкрив дошкільний заклад для ...курчат. Уявіть собі картину : спить Мурчик, згорнувшись довкола чотирьох пухнастих клубочків і від задоволення голосно муркоче...
У нас на дачах как-то была такая история. Кошка отказалась от котёнка, так его кот полудикий(или дикий) принёс под домик и оставил, а потом со стороны наблюдал пока мы того не подобрали. Слепого, голодного, он и мяукать не мог - сил не было, только рот открывал. Лапы не держат. Отпаивали молочком. Выходили. Такая кошечка интересная из этого котёнка выросла потом. Так что кот умный оказался знал, что нужно делать.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коты вообще очень умные.
Была и у меня практика выкармливания котят из пипетки, когда соседскую кошку машина сбила, но было и наоборот - погибли котята, а у кошки начался мастит, мне пришлось её "доить "...
Усміхаюся Так реалістично, потішно все уявляється. Окрім того, що в мене також такий мурчелло є, я ще й регулярно дивлюся телепрограму "Вуха, лапи, хвіст"
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олю! Рада, що змогла подарувати Вам усмішку!