Як ми не йдемо́ на могилки старих дорогих,
Й на наші так не забрідатимуть друзі-племінники.
Я згадую ма́тінко-батьківських добрих й гучних,
Ще ближчих, ніж сестрички - приятелів, гримотіння їх.
…у пам’яті, люди померлі – живі, й гомонять.
З порогу, інакші, здоровкаються і зі мною.
Частенько зайде́шніх стрічало крутливе щеня,
Якому тоді дозволялось – й на руки, й двобо́їти.
У пам’яті, ми – як на стрічці кіно; фото, скрін.
У пам’яті – втіхою, досвідом, їм - світлотінню,
перед ким
нестандартно
ми і промайнули, помітними:
…комусь – ароматами, тілостиска́нням, …насінням.
14.02.2025г.
