Нічого крім болю у серці немає,
Нічого крім болю,нічого окрім...
Сльозами багряними прапор ридає згубивши синів...
Нічого крім болю у серці немає,
Нічого крім болю,нічого окрім...
Гріхами кривавими прапор вкриває від вбивств земляків...
Нічого крім болю у серці немає,
Нічого крім болю,нічого окрім...
Новинами давлячись світ завмирає від правдо-шматків...
Нічого крім болю у серці немає,
Нічого крім болю,нічого окрім...
Ударами-втратами серце шматує...не злічиш кусків...
Нічого крім болю у серці немає,
Нічого крім болю,нічого окрім...
Протестами віра по серцю блукає...надіючись змін...
Так, серце переповнює біль, відчуття провини за те, що нічого не зміг зробити, щоб заподіяти горю, серце роздирає співчуття і бажання стати поряд, але це бажання зупиняє віра у вірність слова Божого.
Так, серце переповнює біль, але воно не пусте у ньому залишається віра...
Я відчуваю теж, що і ти, друже. Дякую, Христинка.
Христина Рикмас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"відчуття провини";"роздирає співчуття"- ... Це вам дякую,Сергію,за розуміння.