Зустрів тебе, що навіть і не думав -
Вмить вітер сонцю очі затулив,
Його прийняв і я, мов поцілунок,
Свою укотре сутність полюбив.
Мов квітка, ти мене зачарувала,
В моїх очах порожньо - тільки ти.
Спасибі долі, що подарувала -
Змогли ми одне одного знайти.
Тобі скажу без зайвого - "Кохаю!"
І ти те ж саме вмить відповіси.
Тебе я ні на що не проміняю,
Мене як не покинеш, вірю, ти.
Весела, пильна і в собі прекрасна -
Такою, власне, я тебе пізнав…
Як добре, що зустрілися ми вчасно,
Бо я б цього вірша не написав…
(09.01.2008.№39)
