Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Криваві жнива - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Виктор Черненко, 15.08.2014 - 23:16
В шкільну програму української літератури. Як чудовий сплав образної поезії та громадянської лірики.
Мірошник Володимир, 27.07.2014 - 10:59
Кожен з нас так думає, та не кожен може це так описати. Бере за серце.
Надія Таршин, 26.07.2014 - 19:26
Дякую, Наталю, за увесь цей наш біль потворі все одно прийдеться відповісти, а синочків нам не повернути -криваві жнива.Я у госпіталі розмовляла з багатьма пораненими і від того, що чуєш -стає ще гірше.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам! Зараз кожному з нас добряче накипіло. Хочеться вже світла серед цього непроглядного мороку!..
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 25.07.2014 - 08:03
В Донбасі бої все більш запеклі - зона АТО так схожа на справжнє пекло! З усіх сторін летять вогнепади - стріляють в людей важкі «арти» - Буки і ГРАДи… Чорні поля засіяні смертю - кожного дня - агресії жертви. Що нині стало з народом-братом? Чому в Україну прийшли чужі солдати? Шукаю відповідь в новинах - Хто у жахітті цьому винен? Чекаю на прогнози позитивні – коли війна скінчиться в Україні? Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олечко, я вже й забула, коли востаннє могла зітхнути з полегшенням, спостерігаючи за подіями на Сході... Кілька міст вдалося звільнити, але ціною життів стількох бійців... А скільки мирного населення загинуло від протистоянь між нашими бійцями і терористами... Проте, Росія продовжує постачає воєнну техніку і цим протистоянням не видно ні кінця, ні краю. Сумно, що світ поки що лише спостерігає за подіями в Україні і не приймає ніяких жорстких заходів проти агресора.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда, Наталочко... Заради безхмарного майбутнього наших дітей багатьом довелося пожертвувати своїм життям. Ціна свободи дуже висока.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І страшно, бо не знаємо, що принесе нам завтрашній день... Моторошно дивитися черговий випуск новин, щоб не почути про чергові смерті... Надія на Бога. Лише Він може зупинити цю сатанинську орду.
Лавинюкова Тетяна, 24.07.2014 - 21:11
Уже НЕБЕСНА СОТНЯ не одна,Вони все линуть-линуть журавлями... І плаче, плаче рідна сторона Над вбитими найкращими синами (комусь я це уже написала, думаю, не буде гріха, якщо повторю...) Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ці слова дуже актуальні зараз. І якщо так триватиме і надалі, дуже скоро сотня перетвориться на тисячу, а потім взагалі втратимо рахунок. Хай Господь вбереже наш народ.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З роду-віку український народ не воював за чужі землі і не вимагав чужих територій. Мало комуністична влада випила української крові, то ще й тепер Кремль вчепився, як вампір!.. Знову знекровлюють Україну, яка ще зовсім недавно пережила такий важкий революційний час. Маю надію, що наші сусіди вдавляться і Кримом, і своїми імперськими амбіціями.
Любов Ігнатова, 24.07.2014 - 18:58
земля горить попід ногами.... боляче навіть думати про це жахіття....
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так і є, Любонько... І не думати не можна, бо ніщо не здатне відволікти від такого жахіття. Страшно за майбутнє своєї країни, за народ, за своїх дітей і рідних... Що нас чекає в облозі цих нелюдів? Дай Боже, дочекатися миру і звільнення Сходу від чужинців.
Богданочка, 24.07.2014 - 15:18
Як сумно, Наталочко... І як правдиво... Хай душі померлих захисників Батьківщини спочивають біля Господа... Світлая їм пам'ять!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Богданочко, світла їм пам'ять і вічна слава! Ціною своїх життів вони гнали з українських земель нікчемних окупантів. Дай Боже, нам дочекати перемоги, щоб ці трагічні втрати не були марними.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світланочко! Хочеться писати не про такі страшні речі, а про щось світле і гарне. Але таку болючу тему не можливо оминути.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба Лесю! Віримо у кращі часи, хоч іноді вже немає сили переживати ці трагічні події...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Анно! Понад усе хочеться, щоб ця важка тема перестала бути актуальною і стала болючим спогадом...
|
|
|