Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лавинюкова Тетяна: ЗРАДА (гіпотетичний триптих) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, Ваш коментар теж дуже сконцентрований - весь мій триптих в трьох словах!
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такі бурхливі емоції!!! ЛГ просила передати, що у неї все добре, читає гарні вірші у poetryclub.com.ua, відвідує концерти класичної музики у філармонії. До речі, познайомилася там з гарним хлопцем-студентом... Що з того вийде, ще не знає, але у них багато спільного...
Наталя Данилюк, 31.07.2014 - 13:30
Браво! Такий вишуканий, чуттєвий і проникливий триптих! Чудові образи і асоціації!
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Наталочка, я дуже хотіла, щоб ти це прочитала! І от це збулося Дякую за серденько наше земне серед буремного космосу, таке пульсуюче, гаряче! І кожне наше серденько - це його частинка зі своїми болями і радощами. Хай радісного буде більше і більше з кожним днем...
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Реконструкція + інструкція Дякую за таку емоційну відозву Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Аж три в одному! Дякую, що завітали і мій триптих прочитали...
Ніла Волкова, 27.07.2014 - 20:13
Ваш чудовий триптих, Тетянко, як бальзам на зранене серце моєї (і Вашої) ЛГ! Зворушливо, тонко, талановито! Беру собі в обране!А Вам щиро дякую за Вашу добру душу! З теплим та безмежною повагою Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, нарешті! Зізнаюся, чекала на ваш відгук (вирок ) з деяким трепетом... Рада, що Вам сподобалося. Бажаю натхнення у творчості і щастя у долі.
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Яночко! Вона дуже мудра - ця дівчинка, наша ЛГ. Як би не було боляче, треба себе любити і поважати. Якщо коханий зрадив, це не твоя провина. Може, він ще "не доріс" до справжнього почуття. Дякую за відгук!
леся квіт, 26.07.2014 - 22:53
"Як щедро ти виписуєш рецепти,Мій милий часе в білому халаті: "Прем'єри, вернісажі і концерти" З ремаркою чіткою: "Quantum satis". Це класика Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Лесю, це класичний універсальний рецепт! Всі б наші дівчатка ним користувалися! Але він болючий, і лікування тривале... Дякую Вам за розуміння.
гостя, 26.07.2014 - 22:20
мабуть...в кожного є таке місто...яким можна пройтися...і ці афіші...в кого їх не було...та декого це не стримує...
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дійсно, кожен у житті потрапляв у важкі обставини і кожен має свій рецепт вирішення життєвих проблем: + =
@NN@, 26.07.2014 - 21:52
Ця з афішами тумба - прикордонна застава, Хоч у жодному атласі це не зазначено. Тут кохання мого починалась держава, Бо летіла до тебе сюди на побачення. Тут між нами і світом провели демаркацію, Тут зустрілися вперше, розійшлися востаннє. Звідси вирушив ти назавжди в еміграцію, Коли зрікся мене і держави кохання. Ця частина, мов шквальне попередження, трішки серце не вистрибнуло з грудей Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви дуже правильно зрозуміли, з цих восьми рядків видно, як усе було серйозно, як важко було їй ніби спокійно піти геть (на півслові) - част. І; і яким не простим було одужання при усьому арсеналі ліків - част. ІІІ. І чи загоїлася та рана?
Владимир Зозуля, 26.07.2014 - 19:55
чУдно! просто чУдно... все прекрасно, Таня... просто нет слов. браво!!!
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну вот, могу, если захочу А девочка у меня - молодец! Думаю, всё у неё хорошо будет... А у меня сейчас , по другой причине. И всё равно надо жить... Ірина Лівобережна, 26.07.2014 - 19:02
Мені перша частина найбільш щемна... Ота, де дійшли до афіші, і розпрощалися... Я зовсім не вмію прощатися... Не вмію відпускати... Я ПРИРОСТАЮ... І віддирати мене потрібно з кров"ю, зі шкірою... Я так чітко уявила, що ВІН пішов, а я все ще бузутішно плачу під тією афішною тумбою...Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я думаю, Іриночко, що вона пішла перша, на півслові, вдаючи, що нічого ніби не трапилося. Не знаю як би вчинила у такій ситуації я, але моя гіпотетична ЛГ - така. І я точно знаю як боліло їй серце, коли проходила потім повз "прикордонну заставу держави кохання".
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Большое спасибо! Я расшифровала Ваш комментарий так: "Будь стойкой - и сердце расцветёт!"
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я рада і вдячна такому відгуку.
Світлана Моренець, 26.07.2014 - 17:29
Танюша, настільки майстерно, витончено - браво!!! Нілочка оцінить. |
|
|