«В житті треба спробувать все… по можливості»
Я фан цього вислову, звати Марія,
Не маю ніяких захоплень чи здібностей,
Навчаюсь,працюю, хом’як є і мрія.
Здавалось би дівка цілком адекватна,
Хоча, як сказати, в людей думки різні,
Хтось каже: «Машуня,ти очєнь развратна»,
А хтось: «Як мужик маєш яйки залізні»
Немає у мене постійних партнерів
У сенсах усіх, про які Ви згадали,
І йоги дрищаві, і міліціонери
У ложі розпутства моїм побували.
А що тут темнити? І з дівками грішила,
Якщо вже потягне, нічого не вдієш,
Що там кажуть люди… мені не важливо,
Прихильністю всіх не зАволодієш.
Із всіх всіх своїх видатних походеньок
Сьогодні одну цікавеньку розкАжу,
Верталась в тролейбусі я з посиденьок,
Із настроєм «Хтось підійде,зразу вмажу»
Сиділа, спокійно людей розглядала,
Усе як завжди, є і фіфи й ботани,
Та тут погляд свій я сконцентрувала
На ньому…з такими сягають нірвани!
Він теж зацінив мене,судячи з всього,
Та ось, як на зло, моя далі зупинка,
Вже йду до дверей,але дИвлюсь на нього,
І думаю що промайнула ж іскринка!
А він раптом встав, підійшов аж до мене,
«Привіт»- пролуна від пахучого хлОпа,
От видно, МУЖИК, не дурне й не зелене,
Ох чую, пригод віднайшла моя попа.
Деталі знайомства не буду казати,
Було як у всіх, почались зустрічання,
Ну тааа…він мав що мені показати,
Була дика пристрасть,але не кохання.
Він брав все що хтів, в коридорі й на кухні,
В хід йшли навіть хлист,ремені та зажими,
Об паркет розбивались тарілки та кухлі,
Йшли до біса всі норми, правильність та режими.
Ми робили усе…від стандарту до тантри,
Нас тягнуло не гірше великих магнітів,
Засинали під звуки індійської мантри
Та під запах в квартирі розставлених квітів.
А на ранок пилась найдешевша з всіх кава,
Й намагання з нічого зробити оладки,
Це для когось відстій,а для мене забава,
Що буде ось так, не мала я й гадки.
Так не йшли місяці,бігли наче хвилини,
Все мінялось в країні, холоднішали ранки,
Та мені похололо від одної новИни-
Він одружений, я ж маю статус коханки.
Ясне діло що нам довелось попрощатись,
Так хотілось мені, ні про що не жалкую,
Жодних планів не мала,з ним не хтіла побратись,
Я як далі живу: п`ю,навчаюсь, працюю.
Кавалер зараз є. Добрий,чуйний і щирий,
Можу навіть заяву зробить: закохалась!
Хоч він часом буває занадто ревнивий…
Ну коротше,напевно,як мало, так сталось!!!
ID:
520101
Рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата надходження: 28.08.2014 17:08:51
© дата внесення змiн: 28.08.2014 17:08:51
автор: Льолька
Вкажіть причину вашої скарги
|
Ось Вам п'ять)
А ЩОСЬ у цьому є... Оголена правда буття! 
