Зажурилось літо , осінь за плечима,
І сплакнуло рясно краплями дощів,
Вже пора прощатись з сонечком привітним,
Й чекати в задумі перших холодів.
Осінь поспішає , коника сідлає,
І летить стрілою у наш рідний край,
Щоб землю убрати у наряд багряний
Й людям дарувати щедрий урожай.
Вітерець і дощик з нею поспішають ,
Павутиння срібне стежечку снує,
А пташки у вирій дружно відлітають ,
Їм наснагу й сили рідний край дає.