Джерело натхнення – вірш Діми Маріна
м б ж в
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535803
Я вірю в любов,
Яка не влаштовує допит…
Не та, що на арфі мені під вікном виграє…
В ту щиру любов,що на здачу нічого не просить…
А так безкорисно…
до цента усе віддає…
Я вірю у дружбу,
Яка не притисне до стінки…
Межу не зруйнує, між тим, де твоє… і моє…
Я вірю у дружбу,в якої - всі різні відтінки…
І кожен із них неповторним
для тебе стає…
Я вірю у те, що усе –
До останнього цента…
А те,що було… тільки збіги обставин трагічні…
І поки я вірю у це хоч на долю процента…
Самотність щезає…
і проліски квітнуть у січні…
А завтра – хоч з моста у воду…
А хочеш – до дна…
Чолом в ополонку… ще краще – в канави стічні…
Сьогодні читай мені... про те… що Любов – жива…
Що смерті – немає………..
і ми… будем жити………..
………………………. вічно…….
Краще оригінала!!! Але останній катрен зкомкала... і смислом і формою! ЛІнуєшся, Серсе! 
а так -краще? 
