Ну ось. Пишу тобі.
Чому? Не знаю сам.
Можливо я десь тут,
А ти десь там.
І що? Авжеж... Аякже! Ну,...нічого,
Що розійшлись у різні боки дві дороги
Що ми по них ішли.
Здавалося - ще мить, ще трохи,
Але... - гаряче сонце замели сніги.
Буває. Знаю, так буває,
І годі будь-кого робити винним.
Я згадую тебе. Я забуваю.
Той час, немов ріка - невідворотно плинний.
І човен йде по нім. І вітер дме струнке вітрило...
Ще ранок. Але темно. Звечоріло.
