Сипала зима знов снігами,
За коротким днем сумувала,
Голосила щемно вітрами…
Десь уночі…
Одягала білу перуку,
Сріблом коси знов фарбувала,
Видно відчувала розлуку,
Бо мовчить…
Закотилось сонце за хмари,
За зимою нишком зітхає…
День забув, що ним вона марить,
Заблукав…
Щоб морозу знов не дісталась,
Заметіллю поле вкриває…
Та коли назад поверталась,
День настав…
12.12.2014.