Сон у руку
Він додому мчав на мамин сон,
Гнав авто давно знайомим шляхом,
Сонце вже пливе за горизонт,
Повсідались у гніздів’ях птахи.
За вікном узгірки миготять,
Зеленаве поле у волошках,
Не тополі – стражниці стоять…
Пригадалась враз чомусь гармошка,
На якій ще в юності він грав
На подвір’ї маминої хати,
Свого батька вже не пам’ятав –
Ліг в Афгані, будучи солдатом.
Ледве-ледь пригадував село,
Дев’ять літ… не так уже й багато
Мов не було – збігло, відгуло,
Але зараз їхав, як на свято.
Солов’єм затьохкав білий світ,
Як побачив раптом рідну хату,
Зупинив авто біля воріт
І очима став шукати матір.
Коли син до хати увійшов,
Сторопів, побачивши матусю,
Та невже?.. До скронь прилила кров,
- Здрастуй, мамо! Мамо, я вернувся.
А вона, мов знята із хреста,
Ніжний погляд підвела на нього,
Шепотіли щось її вуста,
-Ти сідай, втомився ж бо з дороги.
Підступивсь до ліжка і обпік
Поцілунком її кволі руки,
З-під тремтливих синових повік
Витікала слізьми їх розлука.
-2-
-Я не знав, матусю, я не знав…
В мене бізнес, діти і дружина,
Дев’ять літ поїздку відкладав,
Ти прости, матусю, свого сина.
Приколінивсь, голову схилив…
- Не катуй себе, мій любий сину,
Ти цієї ночі мені снивсь,
Відчувала, що на сон прилинеш.
Стільки раз в солодких своїх снах
Я в твоїх обіймах завмирала,
А проснувшись, билася в сльозах
І благала Господа, благала…
Ти для мене зараз – цілий світ,
Спраглим серцем мати радість пила,
- Бог почув і дав таки одвіт,
Для польоту душеньку розкрилив.
Зупинися, о щаслива мить!
Відступили всі печалі й муки,
Вже душа не плаче, не болить,
Сон у руку, сину, сон у руку…
Зінаїда Сидорчук©
* * *
ID:
549640
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 07.01.2015 23:30:57
© дата внесення змiн: 12.01.2015 22:31:29
автор: Zinaida51
Вкажіть причину вашої скарги
|
