Я щаслива, бо я українка,
І співаю, бо все ще живу…
Ледь змокріла в блокноті сторінка –
Я на мріях крізь сльози пливу.
Заховаю думки поміж зорі,
Серед тисячі во́їв святих…
Божевільні слова, трішки хворі,
Повторю сто разів… хоч би стих…
Біль нестерпний, скажений, колючий,
Той, що вовком згризає серця…
Справедливості час неминучий,
Поміж Сотні шукаю взірця…
Я кричатиму в небо: Кохаю!
І люблю до безумства наш світ.
Мов ліхтарик, цілунок тримаю
І молюся, щоб МИР вже розквіт.
02.02.2015
Все буде добре,..і висохнуть сльози,..і мріі здійсняться,..і згине війна,..і ти усміхнешся,моя украінка,..і буде кохання,..і буде життя... Дякую за вірш!
Marcepanivna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олю люблю Ваші відгуки, ціную Вашу увагу Дякую за тепло