Хіба ми не багато натерпілись горя,
Чи довго ще народ буде страждати?
На біса нам тоді здалася тая воля,
Щоби самим себе у ярма знов загнати?
Кого молити нам про допомогу,
Хто схоче нам свободу дарувать?
Пани із заходу, чи нелюди зі сходу,
Хіба повинні знову ми усіх благать?
Так ні ж бо, станемо усі до бою,
В останній раз проллємо нашу кров.
Тіла поляжуть на землі стіною
Щоб не пролізли кляті орди знов.
З нас досить, вже по горло ситі,
Що роздирають наші землі на шматки.
Та краще ми самі поляжемо убиті,
Але не будуть наші діти, як і ми раби.