Дорогі діти,сьогодні день наповнений трепетом і радістю,легким смутком і безмежними мріями. Сьогодні завершить свій рукопис рідна школа,про вас,і з її дороговказом,ви вступите на поріг нового життя. Ще ніби вчора,допитливі оченята шукали першу вчительку,яка стала другою матір’ю ,ще ніби вчора,знайомилися із голосом дзвіночка,який кликав вас у шкільне життя….А вже нині,стрункі,мов берізки,дівчата,ошатні легені – хлопці.
Невпинно пролетіли роки,і сьогодні ваш невтомний товариш - дзвінок,покличе в останнє за шкільну парту. Рідна школа відкриває навстіж свої ласкаві двері,в доросле життя. Нажаль ,сьогодення не пестить своїми благами і перед вами відкривається терниста дорога: хтось продовжить навчання,хтось піде працювати,але які б не були на вашому життєвому шляху випробування ,пам’ятайте,Господь нічого не дає непосильного людині. Тому хочеться дати вам на озброєння: смирення,любов ,співчуття,терпіння. Яку б професію ви не обрали в житті ,зрозумійте,що найважча професія - це залишатися ЛЮДИНОЮ.
Як мати,бажаю вам,любі діти,берегти в своїх серцях три речі: віру ,надію і любов,і тоді,якими б не були крутими ваші дороги,вони неодмінно будуть щасливими. Пам’ятайте тих,хто став вам дороговказом в життя:
батьків,вчителів ,рідну школу . Хай вітрила вашої бузкової юності не зазнають штормових вітрів.
Будьте гідними громадянами нашої знедоленої України,попри всі негаразди,любіть свою Батьківщину,як матір. Ви майбутнє нації і вам будувати нову щасливу країну .
Хай Ангели Вас несуть на крилах
Щоб не спіткалися в житті.
Щоб не зламалися вітрила,
Щоб не згубились в мареві світів.
Хай доля цвітом калиновим
Цвіте і сонцем сяє ясно,
Хай ласки Божої й Любові
Вам не бракує ,й буде вчасно.
Чудово, Лесю! 
