Осіння книга вже перегорнула літо.
А стільки щастя в нас у цій порі,
Коли у горах нам хотілось полетіти
І доторкнутись до яскравої зорі.
Коли у рідному, Вкраїнському селі,
Ми дихали росою у зеленім полі,
А ввечері ховались у наші сни,
І тихо так шептали: «Обійми…»
Осіння книга забирає наше літо.
І тих сторінок дев’яносто дві.
Та це лише черговий розділ пережито,
А в нас з тобою ціла книга вперед і…
