Давно турбує те питання
чи є щось справжнє на Землі?
чи щира дружба і кохання?
чи краще жити у пітьмі?
Адже образливо виходить,
коли живеш заради них,
а друзі раз у раз підводять
й кохання слухається тих,
хто не цінує геть нічого:
ні допомогу й добрих слів,
ні жертв,підтримки й образ того,
хто все віддав на Божий гнів
Чи просто доля не щаслива?
Чому лиш обраним дано
відчути радість дружби-дива
й кохання щирого лоно?
Чи егоїсти просто може
життя, кохання, дружба, світ?
Бо все найкраще, все пригоже
лиш егоїстам дали цвіт.
Набридло по ночам страждати,
прощати ряд образ і зрад,
взамін нічого не прийняти,
бо не відділять щастя шмат.
Тому подумайте чи варто
терпіти й далі попри все,
чи зрадити собі та стати
тим "обраним" зі щастям вже.