Піщана самотність палкої Сахари
Оазиси щастя – нечувана рідкість
І тихе життя, без єдиної хмари
Загублені роки, похована гідність
Тендітна хода, оксамитова шкіра
Немов героїн викликає залежність
Сама досконалість… але її віра
Не кличе відчути кохання відвертість
Така загадкова, так вабить очима
Для них чорні діри банальні дрібниці
Але безнадійна, бридка порожнина
Гірке покарання одвічній чорниці
Звабливо на плечі спадає волосся
Солодощів запах, та трохи шафрану
Так мало відчула, ще менше збулося
Навіщо ті мрії, що вводять в оману?
Піщана самотність палкої Сахари
Оазиси щастя – нечувана рідкість
І тихе життя, без єдиної хмари
Загублені роки, похована гідність…
Чудова робота!!!Одне дивує - знаєте так ...звідки!!! (жартую) .А віршик дуже гарний!!!
Черный Человек відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Якщо без жартів, то зовсім недавно спілкувався з такою жіночкою, під впливом і написав... щоправда дозволив собі трохи фантазії... Не все так погано
