Ти, коханий, раптово зустрівся,
Як тебе я щоденно чекаю,
Чи в дорозі ти десь забарився,
Чи то іншу зустрів, я не знаю.
Ти ніколи, мій милий, не взнаєш,
Як тебе я навік покохала.
Ти поїдеш, мене не згадаєш,
А тебе все життя б я чекала.
За тобою пішла б на край світу,
Лиш твоєю б дружиною стати,
Ти ж пішов, не лишивши і сліду,
І не знаю тебе де шукати.
Ти не сердся, не треба, не треба!
Все життя буду я пам’ятати,
Гілку клена, зірки, що край неба,
Любий голос і запахи м’яти.