Наш світ-не вічний
у всього є кінець
І день нічни́й
Зійшов вже на нівець
Його те́рпкий запах
Неначе манить до себе
Я чув його у снах
Прокидався, і йшов до тебе
Стояв біля порогу
Чекав, як зимою весну
З вікна, вказала дорогу
До теплого гарного сну
У сні, ми гуляли, балакали
Літали у різних сузір*ях
А потім тихенько ми плакали
Сидівши в холодних тернях
Знову день і знов ми разом
Йдем гуляти.. Кудись
Ти обіймаєш мене своїм поглядом
Я тебе тримаю, дивись!
Тримаю тебе за руку
Не хочу відпускати
Не уявляю нашу розлуку
Хочу її притискати
До себе
Вона така тепла і рідна
А я немов статуя мідна
І руки у мене холодні
І погляд у мене сумний
Намагаєшся мене розвеселити
Але щось на мене найшло
Ти хочеш в мені розпалити
Оте гране й вічне тепло
І знаєш, це в тебе вдалось
Частіше тепер посміхаюсь
І дуже я вдячний тобі
Що не лишила мене в самоті..
