Сухi, короткi вiйськкоматiв данi:
Тридцять рокiв тому такий собi один
Загинув лейтенант-десантник у Афганi,
Тепер загинув на Донбасi його син.
Той лейтенант знав про вагiтнiсть жонки,
Лише побачити дитину вiн не встиг -
Отримала родина "похоронку",
Не повернувсь до молодички чоловiк.
Самотня матiнка виховувала сина,
Вiдмовившись вiд "особистого життя"...
Пiдлiтком, юнаком стає дитина,
Яке його чекало майбуття?
Закiнчив технiкум, знайшов собi роботу,
Наречена з'явилася потiм,
Жив чесно, без омани, без пiдлоти,
Щоденна путь "робота - дiм".
...Мобiлiзацiя. Чергова "хвиля".
Пiвденний Схiд. "АТО", коротше, взагалi/
...Пiхотна мiна разом трьох убила,
Його - в тому числi.
...Вiйна брала i знов бере данину
У виглядi людських життiв,
Доколи страждатиме Україна
Й втрачатиме своїх синiв?
Та Україна і без війни на перших місцях у світі по смертності. Вище її тільки Лесото. Взагалі за роки незалежності Україна втратила кожного четвертого. Втрати більше ніж у самій лихий війні.
Mik (галицька миша) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Утрати "кожного четвертого", переважно, були не за рахунок збiльшення рiвню смертностi, а за рахунок зростання емiграцiї. Лiс зеленiє у Карпатах,
Днiпро так лагiдно тече...
А кожен прагне вiдшукати
Гарнi мiсця, куди втече!
