Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наташа Марос: ГАРЦЮЄ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Юра, рада тебе!!! С Праздником, тепла, уюта и Божьей Благодати!!! Любов Вакуленко, 25.04.2016 - 11:12
Чим ближче до вічності, тим більше час пришвидчує ходу і нас підганяє, а ми трохи запізно починаємо розуміти, який цей час невідворотний...
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Ваша правда... Дякую щиро!!!
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за прочитання, завжди рада!!!
Владимир Зозуля, 23.04.2016 - 20:48
прекрасная лирика, Наташа, и философская и душевная. мне очень понравился стих.
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо Вам, Владимир, мне приятно...
Єлена Дорофієвська, 23.04.2016 - 10:47
А ми все розумієм лиш тоді, Як сивина засвітиться у косах. Невимовно гарна та мудра поезія, Наташо! Жодного зайвого слова, кожен рядок - з емоцією, щирістю... Аж бринить та в серці відлуюється Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Єленочко за прочитання!!!
Евгений Познанский, 23.04.2016 - 09:46
Вірш найвищого, я б навіть сказав, класичного рівня.Додаю у обране.
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро, завжди рада!!!
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, що читаєте!!!
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за прочитання!!!
Любов Ігнатова, 22.04.2016 - 22:16
Як же швидко вона мчить... Не встигнеш оком кліпнути - і вже немає... Гарна поезія, Наталочко! Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Я запитала жінку, яка добирається до 90-річчя... відчуває вона якось прожите чи ні, в часі чи в подіях, споминах... "НІ, - сказала вона - нічого не відчуваю, мов хто палицею махнув..." Отаке життя людське..., а, може то й на краще - так сприймати час, що минає... безповоротньо... Дякую Вам, Любочко, за прочитання!!! |
|
|