До півночі тонути у віршах,
До ранку думати про ту єдину,
Займатись тим, чого просить душа,
І мрію колихати, як дитину.
Пробігтись з нею разом під дощем,
Куйовдити намочене волосся,
Сказати якусь дурість, потім ще,
Не зрозумівши, звідки це взялося.
Не sms читати, а листи,
Ті самі, що написані рукою,
Для неї теплу ковдру принести,
Або закрить від холоду собою.
Замазавшись у піну для бриття
Вирішувати, хто з вас вищий ростом –
Не бійтеся дорослого життя,
Бо бути в нім щасливим дуже просто.