https://www.youtube.com/watch?v=4IudGUDOCe4
(на відео- . Сержант Ігор Михайлішин — юрист за освітою, боєць батальону «Донбас», інструктор по стрілковій та гранатометній справі. Позивний —Піанист." Музика воїнів)
Цi рученьки святі. Вони тримають небо...
Вони спиняють зброю i пiдкоряють час.
Вiдставивши назад усi свої потреби,
Пiдтримують надiйно i захищають нас.
Цi рученьки святi... Вони нас годували,
Ще серце пам'ятає, як сiяли хлiба.
Й до самозабуття портрети малювали -
Родину і коханих... та в дiм прийшла журба.
Рiдненькi руки цi... а як колись кохали!
Якi колись чарiвнi писалися пісніi!
Якi понадмiста́ вони нам збудували!
Життя мов зупинилось... цi руки – на вiйнi...
Скалiченi, обпеченi... та – мужнi, вiрнi, справжнi!
Ще житимуть, творитимуть, наперекiр рокам!
В час, до вiйни приречений, могутнi i вiдважнi!
Вклоняємось, солдатику, святим твоїм рукам!
Незламнi, хоч скалiченi – я вiрю, вiрю в вас!
Ми-вiльнi, не пригнiченi, i ще прийде́ наш час!
Мине вiйна, i з вiрою нестимуть рiдний стяг
Цi руки Україною у свiтле майбуття!
Тетяна Прозорова 19.08.16р.
Гарний вiрш, Тетяно. Дiйсно, саме завдяки таким рукам наших вiйськових i будуть розбитi всi цi шавки кремлiвського карлика. Нiхто не зможе розiрвати нашу краiну по шматках, бо в Путiна якраз рукi короткi ще й не з того мiсця ростуть.
Тiльки от може вам у 10 рядку, аби римованiше звучало, слово "вiршi" замiнити на "пiснi" - "Якi колись чарiвнi писалися пiснi". Ну, може людина поет-пiсняр i вона тексти пiсень писала.
Дiйсно, саме завдяки таким рукам наших вiйськових i будуть розбитi всi цi шавки кремлiвського карлика. Нiхто не зможе розiрвати нашу краiну по шматках, бо в Путiна якраз рукi короткi ще й не з того мiсця ростуть.
зі святом тебе, друже.... 
важко чомусь сьогодні...
