Оскільки настала справжня осінь, то таке до вас питання:
Наскільки часто ви любили сидіти в маршрутці біля вікна, включивши осінню (залежно від настрою) музику і роздумуючи над всім, чим попало? (або загалом всім) Я дуже люблю так проводити час. Таке повелось в мене ще змалку, але коли я почав писати вірші і слухати виключно рок (на кшталт Linkin Park чи Rammstein - дякую універу), це заняття набуло нового шарму, з'явились нові потреби в написанні. Хоч завал в універі трохи є, але я встигаю звертати увагу на творчість. Саме в маршрутці, їдучи з ТНТУ, я записав у своєму блокноті:
облуплені арки потрохи затягують душу
ти наче й не хочеш та часто цього потребуєш
це їжа твоя це напої ба навіть ікони
і часто від них потрапляєш в нірвану чи в кому
тобі не поставлять ні енки ні крапки за пропуск
ти зразу повинен платити за час іншим часом
ланцюг ліжко-хата-маршрутка-тринадцятий корпус
тебе змусять здатись і бігати з криком по пляцу
в шістнадцять ти врешті-решт спинишся аби померти
в сімнадцять воскреснеш щоб знову оглянути рейтинг
й тоді знову здохнеш
з Осірісом будеш горілку
із перцем в шинку попивати пікапнеш там дівку
й тоді відведеш на заправку
а зранку знов здохнеш
і так кожен рік поки ти сам не станеш Осірісом
час поглинув тебе
замість волосся виросли роги
місто лиш перетравлює нудно буденно і сіро
19.09.16
