Земля моя вбралася в сіру печаль,
Не може й красі радіти –
Гібридну війну наш сусід розпочав:
Вбиває-калічить діток.
І мріють про мир і народ, і земля,
Про власну щасливу долю,
Не хочуть залежать від банди з Кремля,
Що нашу ґвалтує волю.
А воля – то ніби ковточок води
При рані, а чи в пустелі,
Без неї немає держави ходи,
Надію вона лиш стеле.
22.06.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
Сонечко, якийсь какЦАПМК завівся у твоєму профілі, та іще й учителем себе уявляє, який виставляє оцінки...гони його в шию, в клітку чорного списку....а твір - ЧУДОВИЙ! 5-5!
Велике спасибі за візит. Дякую за підтримку. Думаю, якась чи якийсь нездара або сепар: або Сарон, або Жмеринка, або БИЧ. Свої відмінні оцінки я одержувала, поки вчилася, вчила інших (маю звання), а оцінки цих "поетів" мене не хвилюють.
Рада відчувати дружнє плече. Почитайте сьогоднішні мої твори, якщо маєте час. Там про нас і сайт.
