Зірки сміються обраним поетам,
Той путь їх часто серце холодить,
І це не є ні дивом, ні секретом,
Що Геній взявся світом їх водить..
Карав, топив… Та знову випливали…
Їх пульс, немов епохи метроном,
Тому і на уми вони впливали,
Що не в руках – у слові їх стерно.
В житті вони підвладні тільки Богу,
Незламний дух виношують в собі.
Буття їх возвеличене любов’ю,
Без їхніх слів і світ би загрубів.
Хай небагато їх, значних, великих,
Їх доля незавидна на землі:
У кожного – своя є правда й лихо,
Для інших Бог служити їм звелів!..
2.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
Кожен хоче писати гарно, а пише, як уміє. Головне, щоб це було щиро, не всі стануть талановитими, визнаними, бо зірки сміються тільки обраним, але бути синами й дочками землі своєї - це закон. Дякую.
Чудовий вірш!!!Багато добрих слів Вам хочеться сказати...За те що так гарно вмієте писати.. 
