Так тихо навкруги. Зимовий вечір.
Дві чашки чаю стигнуть на вікні.
Твоє волосся падає на плечі,
І ми у всьому світі лиш одні.
Яка краса навкруг, аж серце мліє!
Сніжинки щось малюють у танку.
Не покидай мене, моя надіє,
Дозволь вдихнути ніжність цю п’янку.
Дозволь з тобою бути наодинці,
Дозволь відчути все твоє тепло.
Ти пам’ятаєш ранок на зупинці?
Ох, як давно насправді це було…
А скільки пережито вже емоцій!
І кожен день з’являються нові…
Я буду завжди на твоєму боці,
Бо я тебе в своє життя провів.