Не подорослішаю вже ніколи,
Не має значення це сьогодення.
Та знову квітнуть, в тебе матіоли,
А цей день, певно стане - рівноденням...
Цей день, такий не схожий на всі інші,
Лише вчорашня тільки злива.
Мені шепоче знову, твої вірші,
І каже, кожна мить - важлива.
Цей день, не той, що буде тільки в завтра,
Й вже відлітає, наче птах до неба.
Та поки ще палає, його ватра,
У нім лишається, моя - потреба.
Цей день, таких ще є багато
Та світлий він, неначе воскресіння.
У цей день, ще нікого не розп'ято,
І він прийшов... Немов спасіння.
Але не те, що так чекалось
І я повірив, йому вкотре знову
Лиш серце, трохи заваголось,
Коли співав, йому, я - колискову...
Дякую
