У двох світах існую... Задзеркалля
Ввірвалось, наче вітер чудернацький,
В життя моє буденне... Чи зненацька?..
Чи я його чекала?.. Не провалля
Цей світ новий... Бо вiн - неначе казка,
Яку я й в снах своїх не малювала.
Вже чуда того надто, надто мало,
Для серця, переповненого ласки...
Нехай би дотик рук і поцілунки
Опалювали шовк моєї шкіри...
Красиві у кохання подарунки,
Яким я, мов дівча зелене, вірю...
Відчути ті дари небесні хочу:
Торкатись щастя ніжними руками...
... I знову в задзеркалля, ближче ночі,
Лечу, разом із першими зірками...
"Цей світ новий... Бо вiн - неначе казка,
Яку я й в снах своїх не малювала."
Якщо дозволите то я б сказав, перефразуючі ці чарівня рядки
"Цей вірш новий... Бо він неначе казка"
Краса чарівна! вище всех похвал! Якби була оцінка віще п'яти - поставив бі її із радісттю!
Додаю у обране!