Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: НА ПОРОЗІ ЗИМА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 10.12.2017 - 10:36
Дякую. ...А написане й озвучене це давно вже. Просто не все досі виставив. На превеликий жаль, трішки довших озвучених творів не пускають... Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Сіроманка, 10.12.2017 - 10:41
Щиро Вам дякую. А мелодія просто взерху... Співається легко, десь так в манері Горчинського... Поміщу в співаник серед багатьох інших і оцей. Хоча й без нот. Мо, хтось ще заспіває.
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Олександр Мачула, 07.12.2017 - 21:13
Дякую. Я знаю. Так у мене трапляється інколи, бо озвучував, наприклад, оцей твір я кілька років тому, а пізніше, в одну з книг поміщаючи, підправив-освіжив. От пішла така думка "Хай вибілює душу зима", то й захотілося змінити. Крою своє ж.
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Світлана Моренець, 10.12.2017 - 10:47
А твір цей написаний і озвучений вже давненько. І співається легко. Поміщу серед багатьох інших в пісенник, який має вийти до Нового року. Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Віталій Назарук, 07.12.2017 - 11:16
Дякую, Друже-Брате. Проглянь, будь ласка, нижче мою болючу відкриту записку в коментарях Галині Литовченко. Ну що я маю робити? Знову й знову ігнорують... Не дають тут виставляти озвучене. Технічні "заморочки" наостодоїли. Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Галина_Литовченко, 07.12.2017 - 11:08
Щиро Вам дякую.Шановна й дорога творча колего, не хочу Вас якось підставити, але поділюсь болючим. Не знаю як бути тут далі. Мене звідси вже майже вижили. На превеликий жаль досі не можна виставляти саме тут нові пісні чи трішки довші озвучені вірші. Ну пояснили б одноклубникам, що пісні (як скажімо й прозові твори) не варто виставляти, бо це ж саме Клуб Поезії. Мають напевно ж бути якісь умовні чи й чіткі межі. Так ні, про це я тут на рожевому сайті не чув. Мало й не часто тут вимушений бути. Від мене ж тут ні користі, ні тим більше шкоди немає. А я, не вдаючись до дискусій на ватні й інші теми та новшества, просив лише за можливість виставляти озвучене - вірші й інколи пісні. І що ж з того досі виходить? А нічого. Або давнезно ігнорують, або дякують за підказки, обіцяють, обурюються, що ще й досі сподіваюсь, і знову й знову нічогісінько не виправляють і не пояснюють. Я розумію, що можна розміщувати якось ще десь, а тут лише робити посилання. Але навіщо ж обіцяти й досі нічого толком не пояснювати, щоб не сподівались, а знаходили інші шляхи чи сайти? От я нарешті завершую роботу над пісенником. Там крім нот подаю посилання на записи пісень, мінусовки, кліпи, відео. Можна ж в якісь там "хмари" заганять, але на моє особисте переконання - найкраще посилатись на Клуб Поезії. Ну чому нас так наївно, а врешті підло виживають звідси?! І кажуть, не кіпішуйте, мовчіть собі в тряпочку. Прикро, принизливо, зверхньо, образливо… Так не повинно бути. Ворогувати не варто, а виживати разом тут не хочуть і не дають. Може Ви, чи хтось з друзів підкаже якийсь простий і зрозумілий вихід. А покидати Клуб я дуже не хочу. Олександр Мачула відповів на коментар Олександр ПЕЧОРА, 07.12.2017 - 12:32
Поки не можу запропонувати конкретний вихід, але можу висловити свою думку про одну із причин такої поведінки авторів сайту. Мені здається, що вона лежить прямо на поверхні. Для цього достатньо почитати твори засновника сайту і все стає зрозумілим... Конкурентів, а тим більше таких як Ви, ніколи не любили, не терпіли і робили все, щоб їх спекатись подалі. Скоріше за все, потрібно всерйоз задуматись про створення дійсно українського поетичного сайту з творами відповідного рівня, а не перебиватись на цьому виродку російської поєзії.
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Олександр Мачула, 07.12.2017 - 22:01
Сіють-віють-відсівають - "лишь би чаво не вишло". Спонукають нас на... самоїдство, або дражнять, щоб гавкали й стали явно їм не угодними й розбігались звідси або були вигнані ними - "святими" благодєтєлями.
|
|
|