На краю раю загубилось
Маленьке зморене село…
Немов у сні мені приснилось
І в серці знову ожило…
Невпинні спогади дитинства,
Згадались батькові слова:
Не смій ніколи зупинитись,
Бо не все ділиться на "2".
Я згадую зелені мрії,
Заховані у закутках,
Мільйон ідей і безнадію,
Юнацьку силу і дитячий страх.
Там житиме моє натхнення
Допоки я сама жива…
Душа моя летить щоденно
До мого рідного села!
На краю раю загубилось
І там лишилось назавжди
Таке моє, таке красиве…
Життя без горя і біди…
