«Несказані слова»
Повіяв вітер перемін
Терпким весняним подихом
Розбившись між бетонних стін
Нещадним, підлим спомином
Чи й досі вірив у кохання?
Стояв поміж його руїн
Слова цінніші від мовчання
Коли звучать з обох сторін
Цінніше радості й печалі
В весняних відблисках роси
Пройшовши відстані чималі
Почути близькі голоси
Такі близькі і безтурботні
До краю сповнені тепла
Та все ж вони такі самотні
Чомусь несказані слова…
Віталій Прокопович….
13.03.2018.
