Завмерла ніч і тишею бринить
Світило сонне причаїлось в хмарній пастці...
Він не забуде ту бентежну мить
Коли зустрів Її, оту, що пахне щастям...
Так тонко, ніжно, наче білий цвіт
Мов пелюстки в саду червневого жасмину
Всоталась в шкіру, в душу, в цілий світ
Запеленала щастям, мов малу дитину
Вона стелила м‘яко, ніби пух
Залюбленими, срібними словами, сміхом
В Її б долонях і вулкан потух
І вуркотів би в такт слухняно, мирно, тихо...
Він все б продав, віддав за майбуття
Удвох, за поцілунок вранішній зап‘ястя
Бо він вже знав - не шкода і життя
Коли пізнаєш Ту, що завжди пахне щастям
якщо й може чоловікові пахнути щастям у цім житті щось - то лише двоє: жінка та ті діти, котрих вона йому дарує...
та ще таке слово, тепло такого слова...
Ulcus, а може до героiнi вiрша часто навiдувався у гостi головний персонаж твору письменника Карлоса Касареса? А, у зв'язку з цим, в неi такi щасливi запахи i з'явилися. Оцей ось персонаж, дивiться:
не читала цього твору, але уявила, як приходить такий хлопчик до моєї героїні з такою сумкою-патрониашем, як у розповсюджувачів косметики, маже їй на зап‘ястку пробним віхтиком, щоб вибрала свій аромат щастя
А то, до речi, з оцiею книжкою про хлопчика, який щастя приносить - у мене з нею особливо приемнi спогади пов'язанi. Ще, пам'ятаю, коли перший клас у школi закiнчив, то ми на останньому дзвонику - з випускниками школи такий робили "культурний обмiн". Ми iм букети квiтiв дарували, а вони нам за це - книжки. Ну, i якось - кожен рiзнi книжки отримав, рiзнi твори. Та спочатку менi вручили книжку з росiйською народною казкою "Царiвна-Жаба", а у мене вже така вдома була, хтось менi ранiше таку вже купив. А коли це - однокласник менi оцю книжку про хлопчика й щастя показуе i говорить: "Ой, щось менi ця книжка, яку подарували - не дуже подобаеться". Ну, а я ж йому тодi пропоную: "О, так давай помiняемося!" I ото я йому свою дав, а вiн менi - саме оцю ось. Ще й досить корисною виявилася, бо коли став читати, то вперше дiзнався, що iснуе така мова - галiсiйська. Там було написано - переклад з галiсiйськоi мови. На пiвночi Iспанii ще такий народ е - галiсiйцi i автономна область Галiсiя.