Останній сніг останньої зими...
Ховаються вітри у простирадлах.
Понад дахи летять чадні дими
і губляться у небі, у свічадах.
В останні дні мені й тепло не в радість.
Росте і підростає страх в мені.
І тиша тим страхом уміло править.
І порятунків не знаходжу і в-ві сні.
Немає тут. Немає там. Немає далі.
А ті, що є, то як вас називають?
Чому раніше швидше убивали,
а зараз так катують і терзають?
Із пастки в пастку... Клопіт лиш мені.
А той, хто дужчий, знову відмовчиться.
Я вкотре повторю - "Останні Дні".
Чи буду винна, в тому, що здійсниться?
Позбав же мене, Господи, вини!
Або й життя... Я годна заплатити!
Або приспи. Даруй чарівні сни.
Лиш щоб не мучитись й так люто не боліти!
Останні дні приходять і приходять.
Останні дні мене вбирають злісно.
На жаль, у дужчих зараз слабкість в моді.
...Яка сумна, яка жахлива дійсність!
28.02.18.
