Чому так часто сонця твого бурі,
Що розгулялись і не затиха,
У серце б'ють в музичному попурі,
На хвилях вітру душу колиха
Той промінь, що так ніжно гріє,
Він же дотла все може спопелить...
Світанок то, чи заходом багріє?
Зігрій мене... Зігрій хоча б на мить...